Якщо замислитись, то стає зрозуміло, що Порошенку зовсім не вигідні припинення бойових дій та врегулювання конфлікту. Щоб пояснити, чому я так вважаю, повернуся до того, чому виник Майдан. Люди ж вийшли туди зовсім не тому, що їм конче треба було в ЄС, а Янук затягував процес інтеграції. А тому, що не витримали більше відвертого беззаконня. Лише за правління шляпоголового у деяких моїх знайомих відібрали бізнес, і для всіх них, так склалось, це був не просто бізнес, а справа всього життя. Думаю це тому, що коли справді любиш те, чим займаєшся, справа ця буде процвітати, а добре налагоджений бізнес видався надто спокусливим донбаським рейдерам, щоб пройти повз нього.
Але на права та інтереси народу чхала влада завжди, скільки пам'ятаю Україну. Не було такого відвертого нахабства, цинічної зневаги до людей і закону, все робилося мовчки, але мало чим різнилося. І пики, які ми зараз бачимо у влади набридли всім неймовірно давним-давно. Люди, які стояли на Майдані, бачили кінцевий результат абсолютно не таким, який маємо сьогодні. Переконаний, що не лише я такої думки, а й більшість майданівців. Переважна більшість, якщо не всі, не бажали і не бажають досі, щоб у владі залишалися особи, які скопроментували себе за 20 з гаком років. Проте вони досі там є. Так, заборонили компартію, вигнали урку (сам утік), але по суті не змінилося нічого, сталося лише те, що стається завжди після виборів — до корита прийшли інші, передали естафету. Причому не хтось новий, хто ще не встиг би себе заплямувати, а всім добре знайомі персонажі. І як завжди на виборах народ обирав по принципу "найменшого зла".
Так от, довести справу до логічного завершення, позбутись нарешті гіганських піявок, завадило саме втручання Росії. У розпалі Майдану в Києві на Крим відбулося нашестя "зелених чоловічків", далі — Донбас, не буду переказувати події. Суть в тому, що при зовнішній агресії виникла термінова необхідність сильної влади, здатної швидко згуртувати народ і направити усі ресурси на боротьбу з окупантом. Під час Майдану зі шкіри вилазила сумнозвісна трійця, усіляко нав'язуючи свої кандидатури в якості лідерів. Вони були нікому не потрібні. Не знаю, що в них відбувалося в черепних коробках, але люди їх ледь терпіли, всі ці лукаві виступи на трибунах, ідіотські заклики, гасла на кшалт "куля в лоб, то куля в лоб"... Насправді люди йшли вперед без якогось певного лідера, в принципі, реально демократично, а трійка телепнів (зі сторони так і виглядало, без перебільшень і образ) намагалися вскочити у главу шества з криками "Я лідер, за мною!". Де тут повага навіть не до народу, а самоповага? Ну справжні клоуни з цирку повтікали, так прагнули заробити політичні дивіденди, до нудоти. Ще й запрошували іноземних високопосадовців, мабуть з метою продемонструвати підтримку себе народом. Творили, що хотіли, навіть не замислюючись над тим, що користі з таких дій нуль цілих, нуль десятих, а от шкода є. Хоча б у тому, що дали привід путлерівській пропаганді репетувати на весь світ, що Майдан організований Заходом і США, приводячи в якості доказів візити тих самих іноземних високопосадовців. Прикладів можна привести ще не один, але не це стоїть на меті. Якби ж вони хоч щось корисне зробили таки, то хоч якось компенсували нанесену шкоду. А реально вони могли зробити хоча б одне, виходячи з їх вмінь та навичок. Досвіду громадських заворушень не було ж ні в кого, а от створення альтернативного апарату влади був. Пам'ятаєте, як за Януковича той самий Яценюк брав участь у діяльності альтернативної влади (начебто навіть прем'єр-міністром цієї віртуальної організації був, якщо не помиляюсь). Був же сформований такий собі альтернативний уряд, який досить часто було чути з екранів ТБ, в основному з критикою непопулярних рішень реального уряду (а таких було немало). Так от, метою зміни влади є, в першу чергу, зміна влади :) Тобто заздалегідь, незалежно від очікувань і прогнозів має бути сформований тимчасовий уряд, який би одразу міг приступити до діяльності, наведення порядку та усунення шкоди, нанесенної у нашому випадку Майданом. Майдан був більшою мірою стихійним, незважаючи на запевнення Кремля, що все йшло по штатівському сценарію, народ не знав досконально, що ж робити у випадку, коли попередня влада втекла, фактично здавши повноваження. То чому ж не зафункціонував одразу хоча б цей альтернативний уряд Яценюка, а натомість ми спостерігали спекталь за мотивами байки "Лебідь, рак і щука"? Ту єдину користь, яку могли принести остогидлі пики, вони не принесли. І тут проявили повну непрофесійність навіть у справі, якій посвятили своє життя. Як завжди, настільки захопились боротьбою за корита, що прогавили Крим, після чого почався Донбас.
Більше того, саме ті політики, яких ми бачили протягом років незалежності, робили все, щоб якомога більше посварити народ: Захід зі Сходом. Жодної дії, жодного закону я не знаю, котрий би хоч трохи згуртував та консолідував українців, не проводилося жодної пропаганди на державному рівні, спрямованої на усвідомлення українцями себе як однієї нації. А зважаючи на радянське минуле та знищення протягом 70-ти років самого поняття "українець" була вкрай необхідна дуже якісна пропаганда, постійна і професійна, щоб ненав'язливо збудити в людях патріотизм, любов та повагу до Батьківщини. Та все відбувалось навпаки: більшість політиків робили собі рейтинг саме на розбраті українців. Праві сили не стільки намагались викликати ненависть западенців до всього російського, як нав'язати думку, що східняки проросійські і їх ненавидять та зневажають. Ліві сили — навпаки: робили те саме зі свідомістю східняків. А от Кремль майстерно цим скористався. Тут хочу обмовитись: дуже ймовірно, що не лише усіма зусиллями нагнітав обстановку, а й багато у чому був ексклюзивним сценаристом. Скажу прямо: в близьких персонально до багатьох політиків колах, серед консультантів та політтехнологів існує переконання, що ультраправий Тягнибок отримував гроші на свою політику, зокрема, у Кремля. Виникає питання: як саме він збирався розраховуватись? Як на мене, то вже великою мірою розрахувався під час Майдану. Що корисного народу він зробив? Спровокував захоплення Будинку профспілок? Якщо замислитись, то цей крок нічого, крім загострення ситуації не приніс, а лише дав зайвий привід застосувати до мітингувальників силу.
Я не знаю напевне, кому підкорялися, чиї накази виконували радикали з коктелями молотова та іншою зброєю (маю на увазі не тих людей, які з особистих причин до них долучилися, а тих, хто стояв на чолі та координував дії), та їхні дії теж викликають багато сумнівів. З імпортованими антимайданівцями все зрозуміло, не один відеосюжет є, який викриває за яку суму ті з'явилися, а от з праворадикалами не все так прозоро. Гасла, які лунали з їх уст (і свободівців в тому числі) лише розпалювали неприязнь між східною Україною і Західною та Центральною. Багато людей намагалися спокійно пояснити, що відбувається насправді, пояснити тим, хто далеко від Києва та живе серед лояльного Росії населення (та/або й сам є лояльним). Але чого варті розсудливі та спокійні пояснення на фоні екзальтованого тіла на трибуні, викрикаючого "Смерть москалям!"? Тим паче, що путлерівська пропагандистська машина набирала обертів. Досі надто багато людей переконані, що у Києві до влади прийшли фашисти, за почуту розмову російською катують та переслідують. І ці переконання постійно підігріваються Кремлем, відверто та цинічно, сам президент Росії вголос називає київську владу хунтою та нацистами.
Так до чого це я. До того, що на екранах "Рада24" практично ніяк не змінилися обличчя. Нібито якусь люстрацію проводили (навіть не знаю, чи закінчили вони себе самі люструвати, щось покидали кількох у смітники та й заглохло), але нічого і майже ніхто не змінився. Яскравий доказ — актуальний сьогодні сюжет новин про Печерський суд. Судді, яких намагаються притягти до відповідальності, відверто і дуже цинічно насміхаються над шукачами правди — прямо в об'єктиви телекамер. Засуджена поки що до домашнього арешту суддя (не пам'ятаю прізвища, чорнява жінка) на питання чи одягнутий на неї електронний браслет навіть не стримуючи зухвалої посмішки каже, що це надто "інтимне запитання". Правилом гарного тону практично у всіх суддів вважається приїздити на роботу в таких авто, на які вони не назбирають за все життя, відкладаючи навіть 100% заробітної плати. І влада далі цього вперто не бачить.
Все це написав з метою, щоб стало очевидно кожному: люди на Майдані не за це померли, а ті, хто вижив, навряд чи пробачать сьогоднішнім можновладцям таке нівелювання цілей Майдану. І поки що Майдан не стоїть лише з одної причини: розхитувати владу під час війни — це втратити набагато більше, Путлер довів, що скористається найменшою можливістю для захоплення наших земель. І всі розуміють, що ослабити сьогодні владу = подарувати рашистам ще частину України, якщо не всю. Будь зараз мирний час, народ дуже швидко зібрався б і запитав в першу чергу у Порошенка, а також і у всіх причетних за пограбування країни, за заробітки на трунах, за гру з Росією у піддавки, тощо. Тому влада зараз ні за що не допустить стабілізації на Сході, бо тим самим цієї влади позбудеться. Сподіватись (нажаль, лише сподіватись, тому що реального варіанту такого розвитку подій в найближчому майбутньому я особисто не бачу) можна лише на те, що в Порошенка є певний план, як задобрити народ та всеж чимшвидче припинити війну і повернути окуповані території.
Але на права та інтереси народу чхала влада завжди, скільки пам'ятаю Україну. Не було такого відвертого нахабства, цинічної зневаги до людей і закону, все робилося мовчки, але мало чим різнилося. І пики, які ми зараз бачимо у влади набридли всім неймовірно давним-давно. Люди, які стояли на Майдані, бачили кінцевий результат абсолютно не таким, який маємо сьогодні. Переконаний, що не лише я такої думки, а й більшість майданівців. Переважна більшість, якщо не всі, не бажали і не бажають досі, щоб у владі залишалися особи, які скопроментували себе за 20 з гаком років. Проте вони досі там є. Так, заборонили компартію, вигнали урку (сам утік), але по суті не змінилося нічого, сталося лише те, що стається завжди після виборів — до корита прийшли інші, передали естафету. Причому не хтось новий, хто ще не встиг би себе заплямувати, а всім добре знайомі персонажі. І як завжди на виборах народ обирав по принципу "найменшого зла".
Так от, довести справу до логічного завершення, позбутись нарешті гіганських піявок, завадило саме втручання Росії. У розпалі Майдану в Києві на Крим відбулося нашестя "зелених чоловічків", далі — Донбас, не буду переказувати події. Суть в тому, що при зовнішній агресії виникла термінова необхідність сильної влади, здатної швидко згуртувати народ і направити усі ресурси на боротьбу з окупантом. Під час Майдану зі шкіри вилазила сумнозвісна трійця, усіляко нав'язуючи свої кандидатури в якості лідерів. Вони були нікому не потрібні. Не знаю, що в них відбувалося в черепних коробках, але люди їх ледь терпіли, всі ці лукаві виступи на трибунах, ідіотські заклики, гасла на кшалт "куля в лоб, то куля в лоб"... Насправді люди йшли вперед без якогось певного лідера, в принципі, реально демократично, а трійка телепнів (зі сторони так і виглядало, без перебільшень і образ) намагалися вскочити у главу шества з криками "Я лідер, за мною!". Де тут повага навіть не до народу, а самоповага? Ну справжні клоуни з цирку повтікали, так прагнули заробити політичні дивіденди, до нудоти. Ще й запрошували іноземних високопосадовців, мабуть з метою продемонструвати підтримку себе народом. Творили, що хотіли, навіть не замислюючись над тим, що користі з таких дій нуль цілих, нуль десятих, а от шкода є. Хоча б у тому, що дали привід путлерівській пропаганді репетувати на весь світ, що Майдан організований Заходом і США, приводячи в якості доказів візити тих самих іноземних високопосадовців. Прикладів можна привести ще не один, але не це стоїть на меті. Якби ж вони хоч щось корисне зробили таки, то хоч якось компенсували нанесену шкоду. А реально вони могли зробити хоча б одне, виходячи з їх вмінь та навичок. Досвіду громадських заворушень не було ж ні в кого, а от створення альтернативного апарату влади був. Пам'ятаєте, як за Януковича той самий Яценюк брав участь у діяльності альтернативної влади (начебто навіть прем'єр-міністром цієї віртуальної організації був, якщо не помиляюсь). Був же сформований такий собі альтернативний уряд, який досить часто було чути з екранів ТБ, в основному з критикою непопулярних рішень реального уряду (а таких було немало). Так от, метою зміни влади є, в першу чергу, зміна влади :) Тобто заздалегідь, незалежно від очікувань і прогнозів має бути сформований тимчасовий уряд, який би одразу міг приступити до діяльності, наведення порядку та усунення шкоди, нанесенної у нашому випадку Майданом. Майдан був більшою мірою стихійним, незважаючи на запевнення Кремля, що все йшло по штатівському сценарію, народ не знав досконально, що ж робити у випадку, коли попередня влада втекла, фактично здавши повноваження. То чому ж не зафункціонував одразу хоча б цей альтернативний уряд Яценюка, а натомість ми спостерігали спекталь за мотивами байки "Лебідь, рак і щука"? Ту єдину користь, яку могли принести остогидлі пики, вони не принесли. І тут проявили повну непрофесійність навіть у справі, якій посвятили своє життя. Як завжди, настільки захопились боротьбою за корита, що прогавили Крим, після чого почався Донбас.
Більше того, саме ті політики, яких ми бачили протягом років незалежності, робили все, щоб якомога більше посварити народ: Захід зі Сходом. Жодної дії, жодного закону я не знаю, котрий би хоч трохи згуртував та консолідував українців, не проводилося жодної пропаганди на державному рівні, спрямованої на усвідомлення українцями себе як однієї нації. А зважаючи на радянське минуле та знищення протягом 70-ти років самого поняття "українець" була вкрай необхідна дуже якісна пропаганда, постійна і професійна, щоб ненав'язливо збудити в людях патріотизм, любов та повагу до Батьківщини. Та все відбувалось навпаки: більшість політиків робили собі рейтинг саме на розбраті українців. Праві сили не стільки намагались викликати ненависть западенців до всього російського, як нав'язати думку, що східняки проросійські і їх ненавидять та зневажають. Ліві сили — навпаки: робили те саме зі свідомістю східняків. А от Кремль майстерно цим скористався. Тут хочу обмовитись: дуже ймовірно, що не лише усіма зусиллями нагнітав обстановку, а й багато у чому був ексклюзивним сценаристом. Скажу прямо: в близьких персонально до багатьох політиків колах, серед консультантів та політтехнологів існує переконання, що ультраправий Тягнибок отримував гроші на свою політику, зокрема, у Кремля. Виникає питання: як саме він збирався розраховуватись? Як на мене, то вже великою мірою розрахувався під час Майдану. Що корисного народу він зробив? Спровокував захоплення Будинку профспілок? Якщо замислитись, то цей крок нічого, крім загострення ситуації не приніс, а лише дав зайвий привід застосувати до мітингувальників силу.
Я не знаю напевне, кому підкорялися, чиї накази виконували радикали з коктелями молотова та іншою зброєю (маю на увазі не тих людей, які з особистих причин до них долучилися, а тих, хто стояв на чолі та координував дії), та їхні дії теж викликають багато сумнівів. З імпортованими антимайданівцями все зрозуміло, не один відеосюжет є, який викриває за яку суму ті з'явилися, а от з праворадикалами не все так прозоро. Гасла, які лунали з їх уст (і свободівців в тому числі) лише розпалювали неприязнь між східною Україною і Західною та Центральною. Багато людей намагалися спокійно пояснити, що відбувається насправді, пояснити тим, хто далеко від Києва та живе серед лояльного Росії населення (та/або й сам є лояльним). Але чого варті розсудливі та спокійні пояснення на фоні екзальтованого тіла на трибуні, викрикаючого "Смерть москалям!"? Тим паче, що путлерівська пропагандистська машина набирала обертів. Досі надто багато людей переконані, що у Києві до влади прийшли фашисти, за почуту розмову російською катують та переслідують. І ці переконання постійно підігріваються Кремлем, відверто та цинічно, сам президент Росії вголос називає київську владу хунтою та нацистами.
Так до чого це я. До того, що на екранах "Рада24" практично ніяк не змінилися обличчя. Нібито якусь люстрацію проводили (навіть не знаю, чи закінчили вони себе самі люструвати, щось покидали кількох у смітники та й заглохло), але нічого і майже ніхто не змінився. Яскравий доказ — актуальний сьогодні сюжет новин про Печерський суд. Судді, яких намагаються притягти до відповідальності, відверто і дуже цинічно насміхаються над шукачами правди — прямо в об'єктиви телекамер. Засуджена поки що до домашнього арешту суддя (не пам'ятаю прізвища, чорнява жінка) на питання чи одягнутий на неї електронний браслет навіть не стримуючи зухвалої посмішки каже, що це надто "інтимне запитання". Правилом гарного тону практично у всіх суддів вважається приїздити на роботу в таких авто, на які вони не назбирають за все життя, відкладаючи навіть 100% заробітної плати. І влада далі цього вперто не бачить.
Все це написав з метою, щоб стало очевидно кожному: люди на Майдані не за це померли, а ті, хто вижив, навряд чи пробачать сьогоднішнім можновладцям таке нівелювання цілей Майдану. І поки що Майдан не стоїть лише з одної причини: розхитувати владу під час війни — це втратити набагато більше, Путлер довів, що скористається найменшою можливістю для захоплення наших земель. І всі розуміють, що ослабити сьогодні владу = подарувати рашистам ще частину України, якщо не всю. Будь зараз мирний час, народ дуже швидко зібрався б і запитав в першу чергу у Порошенка, а також і у всіх причетних за пограбування країни, за заробітки на трунах, за гру з Росією у піддавки, тощо. Тому влада зараз ні за що не допустить стабілізації на Сході, бо тим самим цієї влади позбудеться. Сподіватись (нажаль, лише сподіватись, тому що реального варіанту такого розвитку подій в найближчому майбутньому я особисто не бачу) можна лише на те, що в Порошенка є певний план, як задобрити народ та всеж чимшвидче припинити війну і повернути окуповані території.
Комментариев нет:
Отправить комментарий